четвер, 24 квітня 2014 р.

Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС: в пошуках консенсусу

18 квітня у Києві громадські діячі та експерти в рамках круглого столу обговорили питання співпраці громадянського суспільства України та Європейського Союзу в рамках інструментів Угоди про асоціацію. Метою заходу, зокрема, стало формування спільної позиції щодо концепції та регламенту діяльності «Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС».
Круглий стіл став першим обговоренням Концепції створення Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС у широкому колі експертів, відзначив координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Олександр Сушко"Ми вперше маємо справу з такою інституцією, що передбачена виключно для громадськості. Жодна інша міжнародна угода і в досвіді України, і в досвіді ЄС немає інституції з такою роллю та функціями. Більш того, сама по собі Угода не вичерпує роль громадськості лише діяльністю Платформи, але й також передбачає окремі ніші для певних секторів, що стосуються насамперед економіки та ЗВТ", - наголосив він. 


За словами експерта, Платформа повинна бути неурядовим громадським майданчиком. Водночас, як зауважує він, в країні, що переживає "вибухоподібний процес розвитку громадянського суспільства у найрізноманітніших формах", сформулювати одразу консенсусне бачення майбутньої платформи непросто"Зрозуміло, що вона не повинна буде надто формалізована, проте, як і будь-яка інституція, вона має певний склад, структуру, положення тощо", - відзначив координатор. Так, одна з позицій полягала в тому, щоб створити Платформу за зразком Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), який включає 3 великі групи суб'єктів: профспілки, організації роботодавців та бізнес-асоціації, а також інші НУО. Водночас, як наголошує експерт, така логіка була б справедливою, якщо б Угода про асоціацію укладалася не між ЄС та Україною, а між ЄЕСК та українськими партнерами. Саме тому така спроба наразилася на неймовірний опір з боку громадянського суспільства"Ми опинилися під шаленим тиском суспільства, яке, власне, сьогодні творить нову Україну. Є зрозумілим, що створення дзеркального відображення моделі ЄЕСК категорично не буде сприйнято", - підкреслив О. Сушко.
З іншого боку Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства запропонувала себе у якості моделі, яка відображає секторальний підхід. Але ця ідея також не отримала підтримки, відзначає експерт. Таким чином виникла консенсусна пропозиція взяти за основу структуру власне Угоди про асоціацію"Адже саме заради втілення цієї Угоди створюється Платформа. Відповідно, всі зусилля громадянського суспільства слід структурувати згідно з розділами і зобов'язань Угоди про асоціацію", - наголосив О. Сушко. Інший важливий принцип, який необхідно відстояти, на його думку, є відсутність привілеїв для будь-яких організацій чи груп організацій. 

На переконання директора департаменту розвитку трудового потенціалу Федерації роботодавців України Родіона Колишка, алгоритм роботи та структура Платформи повинні підпорядковуватися її цілям. Якщо мова йде про оперативну діяльність в роботі уряду, то Платформа повинна бути перш за все надзвичайно фаховою та професійною, вважає експерт. "Ми щоденно беремо участь в підготовці таких рішень. Наприклад вчора було засідання урядового комітету о 12.00, а документи для нього прийшли о 10.00. Ми готові до такої діяльності в складі 100 осіб? Тому від того, як ми сформулюємо результат нашої діяльності, залежатиме багато аспектів", - зауважив Р. Колишко. 

Дипломат, експерт з європейської інтеграції та міжнародного права Вадим Трюхан зі свого боку запропонував більш жорстку інституціоналізовану модель впливу на владу та Європейський Союз. Для цього, за його словами, необхідно знайти компроміс між принципом транспарентності формування та професійністю; впровадити галузевий підхід, що відштовхувався б від Угоди про асоціацію; відшукати механізми впливу на владу; сформувати спосіб проведення моніторингу за виконанням рішень та продумати юридичну форму для такої структури.

Відповідно до норм міжнародного права щодо невтручання у внутрішні справи міжнародний договір не може регулювати внутрішню організацію державних органів, підкреслив старший радник Адвокатського об‘єднання «Arzinger» Роберт Хорольський. Окрім того у ст. 469 Угоди про Асоціацію мова йде лише про "українську сторону" без інших детальних визначень. "Тому все, що створить українська сторона, буде правильним", - відзначає він. 

На думку експерта Українського незалежного центру політичних досліджень Юлії Тищенко, надзвичайно важливим при створенні Платформи є збереження репрезентативності, демократичності, можливості ротації та неупередженої оцінки процесів імплементації Угоди про асоціацію у різних сферах. "Мені здається, що навіть та форма, яка у нас вже є (Національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства - ред.) довела значною мірою свою успішність. Вона може потребувати певного узгодження позицій, проте мені здається, що велосипеда вигадувати не потрібно. Щодо комунікації з бізнес-асоціаціями, то вона завжди відбувалася в рамках найрізноманітніших ініціатив",- наголосила експерт. 

Визначаючи кількість та напрямки роботи робочих груп в рамках Платформи громадянського суспільства, необхідно насамперед керуватися 5 найбільш змістових розділів Угоди про асоціацію, вважаєдиректор Європейської програми фонду "Відродження" Дмитро Шульга. Мова йде про Розділ II "Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики", Розділ III "Юстиція, свобода та безпека", Розділ IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею", Розділ V "Економічне та галузеве співробітництво" та Розділ VI "Галузеве співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством". "Можливо, питання, що входять до розділів IV та V розбиватимуться ще на декілька, проте важливо не створювати 30-40-50 напрямків", - говорить він.

Малл Хеллам, член Європейського економічного та соціального комітету, зі свого боку, нагадала, що є певні принципи співпраці комітету з країнами-кандидатами та країнами, з якими укладено Угоду про асоціацію. Зокрема, передбачається рівна кількість представників від різних груп громадянського суспільства. Окрім того склад органу співробітництва, за її словами, обирається на 2,5 роки, після чого відбувається його ротація. "Таким чином протягом цього періоду відбудеться 3 зустрічі в Україні та 2 в Брюсселі. Термін повноважень 2-х співголів - з української та європейської сторони, також становить 2,5 роки", - зауважила М. Хеллам. 

Вона підкреслила, що представництво вказаних трьох груп є традиційним для такого роду органів співпраці, а питання соціального діалогу та трудових відносин є вкрай важливими для Європейського Союзу. "Найважливішим насправді є те, яким чином Ви побудуєте ваші внутрішні комунікації та відрегулюєте процедури, як розроблятимете та доноситимете Ваші пропозиції, рекомендації та думки до представників цього спільного органу. Окрім того зустрічі, що відбуватимуть в Україні та Брюсселі, повинні бути відкритими, тобто участь в дискусіях зможуть взяти й інші представники громадянського суспільства", - наголосила М. Хеллам. Разом з тим, відзначає вона, варто розуміти, що Платформа буде не єдиним органом, що моніторитиме виконання Угоди про асоціацію, адже вона вироблятиме лише 1 висновок на півріччя, тоді як питання Угоди охоплюють дуже велику кількість різноманітних сфер. Водночас варто також подумати про питання фінансування роботи української сторони Платформи, адже в уряду зазвичай немає грошей на таку діяльність, відзначила член Європейського економічного та соціального комітету.

Представник президента Європейського економічного та соціального комітету Олів'є Ведрінзазначив, що Платформа громадянського суспільства перш за все представляє діалог щодо демократії, прав людини та солідарності, що є вкрай важливими для встановлення консенсусу. "Протягом наших попередніх розмов ми багато говорили та прийшли щодо до консенсусу окремих питань та визначили ті аспекти, щодо яких залишаються протиріччя. Проте мушу наголосити, що лише за допомогою консенсусу нам вдасться досягнути поставлених цілей. Тому не потрібно гаяти часу, адже створення Платформи громадянського суспільства - це лише один з перших кроків на шляху до розбудови нової України", - зауважив він. 

Модератор зустрічі Ігор Когут, Голова ради лабораторії законодавчих ініціатив, зі свого боку, підсумовуючи, відзначив, що усі висловлені думки будуть взяті до уваги Робочою групою, яка щомісячно виноситиме на обговорення свої напрацювання.

Немає коментарів:

Дописати коментар