пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Вірю у добру перспективу об’єднання

Катерина Левчук: “Хоч Шляхтинці і самодостатнє село, вірю у добру перспективу об’єднання з Байківцями”
Інтерв’ю з депутатом
Байковецької сільської ради об’єднаної територіальної громади, директором Шляхтинецької ЗОШ І-ІІ ст.  ім. О. Барвінського, вчителем історії Катериною Іванівною  Левчук.

— Катерино Іванівно, знаю, досвід депутата для Вас не новий.
— З 2002-го до 2006 року була депутатом Шляхтинецької
сільської ради. Депутатом Тернопільської районної ради мене обирали двічі: у 2006-2010 роках та 2010-2015. Зараз — депутат Байковецької сільської ради об’єднаної територіальної громади. Тут працювати легше, адже сільські депутати за межами  інтересів окремих політичних сил, представляємо конкретні громади. Як добрий господар за час роботи Шляхтинецьким сільським головою, нинішній староста Дмитро Михайлович Федорчук дбав про добру дорогу в селі, багато зроблено для школи, дитсадка, клубу Шляхтинців. Отож, хоч наше село і самодостатнє, вірю у добру  перспективу об’єднання з Байківцями. Мені імпонує робота прогресивного Байковецького сільського голови Анатолія Кулика, його прагнення позитиву для людей передається депутатам. Та й українське законодавство обіцяє чимало вагомих повноважень об’єднаним громадам.
— З переведенням школи на баланс об’єднаної громади вона отримає певний рівень автономності?
— Поки що видно приблизну перспективу фінансової автономності школи з огляду на бюджет-2016 об’єднаної громади. Однак, яким чином буде налаштоване управління освітнім процесом, наразі не знаю. Відділ освіти нашої громади у процесі створення, нормативно-правова база не  відпрацьована. Непросто буде запустити цей важливий механізм, але це потреба часу. Наразі йдеться про те, щоб відділ освіти Байковецької об’єднаної територіальної громади розмістити у Шляхтинецькій ЗОШ І-ІІ ім. О. Барвінського. У нас для цього є відповідне приміщення.
— Катерино Іванівно, система освіти нині дуже об’ємна, сюди залучено дітей, вчителів, батьків. Якщо б уявити, що Ви – міністр освіти України, і Ваше завдання реформувати саме середню освіту, – що б змінили в освітній системі насамперед?
— Сучасна освіта покликана виховати вільну особистість, здатну до самоосвіти і саморозвитку, прийняття відповідних рішень, критичного мислення, здійснення усвідомленого вибору в житті. Під час проведення реформ найголовніше — не робити різких змін і не відкидати позитивні попередні напрацювання. Вітчизняний освітній процес варто було б більше орієнтувати на досвід прогресивних країн світу. 1992 року я побувала у Сполучених Штатах Америки. Там дуже цікаво вчать, щотижня школярі виїжджають на екскурсії, у навчанні учні концентруються на вузьких профілях. Це дозволяє ґрунтовно засвоїти знання для майбутньої професії. Фундаментальна освіта корисна, натомість, тим, що є учні, яким важко визначитися з професійною орієнтацією, але, не зважаючи на широкий кругозір, таке навчання часто дуже поверхове.
— 20 січня ц. р. школи отримали нові підручники для 4 і 7 класів. Як оцінюєте їх зміст?
— Забезпеченість цими підручниками є лише на 50% від необхідного. Міністерство освіти і науки України рекомендує насамперед забезпечити посібниками учнів пільгових категорій. Минулого року вчителі загальноосвітніх шкіл брали участь у замовленні та виборі авторів навчальних книг.
Однак не всі наші пропозиції враховано. Було б добре, якби шкільні підручники готували люди, які мають безпосередній досвід у роботі з учнями.
— Шляхтинецька ЗОШ І-ІІ ст. ім. О. Барвінського певною мірою знаходиться на проблемній території: будучи близько до міста, не маєте проблем з
відтоком учнів у школи Тернополя?
— У Шляхтинцях одиниці  відвідують тернопільські школи. У Шляхтинецькій ЗОШ І-ІІ ст. ім. О. Барвінського зараз навчається 56 учнів – ця цифра говорить лише про невисокий рівень народжуваності. Натомість залучити значний контингент учнів у нашу школу з сусіднього села Гаї Гречинські складно, оскільки вони зовсім близько до міста, а належного транспортного сполучення у цього села зі Шляхтинцями нема. Звісно, діти з Гаїв Гречинських не хочуть йти до школи полями.
— Які сьогодні нагальні потреби в Шляхтинецької школи?
— Потрібно нове обладнання для комп’ютерного класу, в якому зараз 5 учнівських і один вчительський комп’ютери, з них три вийшли з ладу, та й решта застарілі – користуємося з 2007 року. Треба поповнити спортивний інвентар, оновити звукову апаратуру, ксерокс. Актуальне оновлення парт і крісел. Батьки учнів, звісно, проявляють ініціативу, купують дещо за власним бажанням і можливостями, але нинішня економічна ситуація в країні складна для всіх.
На важливому місці у мене стоїть завдання створити в школі музей Олександра Барвінського. Матеріалу є достатньо, потрібні гроші. Ми могли б дещо зробити власними силами, але хочеться, щоб музей був на відповідному рівні.
— Ваша школа в добротному стані. Хто допомагає?
— Значний об’єм допомоги отримуємо від керівника приватного підприємства “Лісма” Ігоря Лагіша з Гаїв Гречинських, зокрема, нещодавно він посприяв у створенні сучасної ігрової кімнати. Неодноразово фінансово допомагав школі генеральний директор ТОВ “Вікторія” Степан Маціборка з  с. Байківці. Незамінний друг Шляхтинецької школи і місцевого дитячого садка – виконуючий обов’язки старости сіл Шляхтинці і Гаї Гречинські Дмитро Федорчук. Завдяки Дмитру Михайловичу замінили на енергозберігаючі всі вікна в школі і садочку, не кажучи про ряд інших вирішених ним фінансових питань.
— Виглядає на те, що директор значний об’єм часу присвячує простій “господарці”. Не втомлює?
— Складно працювати в таких умовах, адже не маємо навіть робітника з ремонту, завгоспа. Допомагають працівники школи, зокрема, чотири вчителі-мужчини, кочегари, сторож. Коли роботи їм непосильні – шукаємо підрядників. Значний об’єм роботи допомагають виконати батьки наших учнів. Щиро дякую кожному.
— Як повідомляють засоби масової інформації, в Україні високий рівень захворюваності на грип та ГРВІ. Школи зачинено на карантин...
— Наші школярі почали хворіти на грип ще перед канікулами.
Найактивніше ця недуга поширюється у великому скупченні людей, тому, вважаю, карантин виправданий.
— Як надолужуватимете таку тривалу перерву в навчанні?
— Поки що невідомо. Мабуть, за рахунок додаткових уроків – один навчальний день можемо відпрацювати впродовж тижня.
Інший варіант – навчання в суботу, яке мені менш імпонує, бо тоді відвідуваність значно нижча.
— Чим нині цікавиться шляхтинецька молодь?
— Важко зібрати школярів після уроків – зазвичай вони на різних індивідуальних заняттях. Присвячують вільний час вивченню іноземних мов, займаються танцями, у різних видах спорту, грають на музичних інструментах. У нас є дуже обдаровані молоді люди. Зокрема, учениця 8 класу Ірина Скорик – переможець ІІ туру Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії. Зараз готується до обласної олімпіади з хімії, яка відбудеться 28 січня. Посіла перше місце в районному етапі XVI Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика. ІІІ місце у цьому конкурсі здобула учениця 5 класу Христина Скорик. Учень 9 класу Віталій Лагіш здобув ІІ місце в районній олімпіаді з основ правознавства. Такими учнями школа гордиться.
— Як ставитеся до сучасних гаджетів – планшетів, телефонів, якими іноді зловживає молодь?
— Гаджети — виклик часу. Для здоров’я, звісно, не завжди добре. Але якщо мати міру, це дуже корисний інструмент сучасності, який полегшує навчання і розширює коло спілкування. Якось у школі ми готували урочистий захід, учні відмовилися від пропозиції готового сценарію вчителів, самі підготували його за допомогою інтернету та уяви. І вийшло у них дивовижно! Мій внук Богданчик, якому ще нема 5 років, мене вже вчить користуватися планшетом. Переглядає там цікаві повчальні мультики, грає у розвивальні ігри. Вважаю, освоювати сучасні технології потрібно всім.
Розмовляла Ірина ЮРКО.
Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар