Подивилася уривок із посланія Путіна. Як країна під його мудрим керівництвом продовжить убивать...убивать...убивать... Ракетному синдрому була присвячена левова частина всього виступу та анімація. Згадала радянський анекдот. В магазин привезли масло, у місті почався двіж, тітка вистояла кількагодинну чергу, але дефіцитний продукт закінчився. Понуро йде додому, раптом чує гуркіт літака. Тітка розправляє плечі та говорить голосом Левітана: “А зато мы вєлікая страна”. Olexandra Matviychuk
Немає коментарів:
Дописати коментар