— Понімаєш, сильно природу люблю, — пояснює чоловік. — Ото й узявся вирощувати дерева. Вони мені додають енергії, бо сил стає все менше. А так ще можу 50 грам випити і далі працюю, — ділиться він рецептом довголіття. — Ще все роблю, навіть траву кошу. Маю добру кобилу, такої ні в кого в селі немає. Ото поки ходжу по землі, то буду садити ліс, — запевняє мене селянин.
Показ дописів із міткою Володимир Новчук. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Володимир Новчук. Показати всі дописи
вівторок, 1 грудня 2020 р.
У Володимира Новчука біля хати — свій ліс
Разом із господарем ідемо в посадку, яка розпочинається відразу за його городом.
— Понімаєш, сильно природу люблю, — пояснює чоловік. — Ото й узявся вирощувати дерева. Вони мені додають енергії, бо сил стає все менше. А так ще можу 50 грам випити і далі працюю, — ділиться він рецептом довголіття. — Ще все роблю, навіть траву кошу. Маю добру кобилу, такої ні в кого в селі немає. Ото поки ходжу по землі, то буду садити ліс, — запевняє мене селянин.
— Понімаєш, сильно природу люблю, — пояснює чоловік. — Ото й узявся вирощувати дерева. Вони мені додають енергії, бо сил стає все менше. А так ще можу 50 грам випити і далі працюю, — ділиться він рецептом довголіття. — Ще все роблю, навіть траву кошу. Маю добру кобилу, такої ні в кого в селі немає. Ото поки ходжу по землі, то буду садити ліс, — запевняє мене селянин.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
