субота, 2 лютого 2013 р.

Звернення до Громадян України та Президента України Віктора Януковича


Вже досить тривалий час Юрій Луценко перебуває в ув’язненні. За цей час суттєво погіршився стан його здоров’я.
Всі ми винні у тому, що за двадцять два роки української незалежності стан пенітенціарної системи не піднявся до гідного людини рівня і тисячі людей кожного дня втрачають там здоров’я і навіть життя.
За час ув’язнення в’язниця перетворила Юрія Луценка у важко хвору людину. Може статися непоправне.
Ми по різному можемо оцінювати справедливість вироку, який він отримав. Однак бачимо, що рівень протистояння у нашому суспільстві підійшов до небезпечної межі. За нею – соціальні вибухи, суспільні ексцеси чи громадянська війна у розколотій країні.

Навіть у нашому щоденному житті ми все частіше зустрічаємось із злістю, ненавистю, нетерпимістю до людей, тварин, довкілля. Всі основні політичні сили, як провладні, так і опозиційні, доклалися до цього.
Ми переконані, що прийшов час зупинитися.
У нас немає іншої країни. Немає іншого народу. Тому ми рано чи пізно будемо змушені шукати порозуміння. Хоча б у чомусь.
На жаль ми не переконані, що діючі політики готові зробити такий простий крок як прояв милості до страждущого. Причому, як бачимо, це стосується обох сторін протистояння. За політичною грою вони не бачать просто хворої людини.
Ми бачимо, що його політичні соратники не готові попросити про амністію, а не вимагати її.
Ми бачимо, що і владні політичні сили не готові піднятися до висоти милосердя.
Ми розуміємо, що й сам Юрій Луценко не проситиме про амністію. Кожна людина має право на гордість.
У шалі сьогодення та марноти всі неначе забули вічну істину – від тюрми та суми не зарікайся.
Далі байдуже спостерігати за тим, як ми всі разом - своєю гординею, своїм нерозумом та недалекоглядністю - вбиваємо цього чоловіка і ганебно і злочинно.
Комусь потрібна жертва, хтось мститься, комусь потрібен наступний прапор, хтось не може розміняти свої принципи на милосердя, а хтось спостерігаючи за цією драмою, гадає, що це тільки політичний театр – що це тільки на екрані телевізора.
Тому, ми звертаємось до Вас – Громадяни України, підтримати це клопотання про амністію для Юрія Луценко.
Об’єднати і змінити нас на краще можуть тільки спільні справи. Людське життя і є такою справою. Ми впевнені, що якщо прохання про амністію для Юрія Луценка підтримають Громадяни України  - він буде вільний.
Вельмишановний Президенте України. Ви особисто і відповідальні особи держави неодноразово говорили про європейський вибір України. Вибір означає в тому числі і прийняття європейських цінностей. Однією з них є гуманізм. Так само як обов’язком християнина є милосердя. Обов’язком, який кожен з нас має сповнювати.
Можливо Юрій Луценко по-іншому бачить те, як має розвиватися Україна, але, як людина, він гідний милосердя.
Ми звертаємось до Вас, проявіть гуманізм, підніміться над дріб’язковою політичною боротьбою, ініціюйте і підпишіть амністію хворій людині - Юрію Луценкові.
Можливо, це буде перший крок до єднання нашого і так вимученого довгим шляхом до Свободи народу.


З повагою:
Анатолій Романюк – професор кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка;
Тарас Возняк – головний редактор Незалежного культурологічного журналу «Ї», виконавчий директор Українського центру міжнародного ПЕН-клубу;

Цей лист відкритий для підписання.

2 коментарі:

  1. Як цей лист можна підписати?

    ВідповістиВидалити
  2. Не зайвим було б нагадати гаранту та й всім громадянам, що покарання називається позбавлення волі, а не позбавлення гідності, здоров'я, ...

    ВідповістиВидалити