«Фонд енергоефективності, який почав діяти у вересні цього року, напряму працює з ОСББ, які хочуть робити термомодернізацію будинків. На ці цілі з Державного бюджету України вже передані кошти і, з урахуванням бюджету наступного року та допомоги ЄС та Уряду Німеччини, Фонд матиме 6,8 млрд грн на ґранти для ОСББ.
Наразі на участь в програмах Фонду подали заявки близько 18 ОСББ. Переважно це великомасштабні проекти, вартість яких становить від 7 до 10 млн грн. Але ми бачимо доволі низький темп освоєння коштів, який свідчить, що може виникнути ситуація, коли бюджетні кошти на програми є, але вони не будуть використані. Ми не можемо собі такого дозволити», — пояснює Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак.
Тому Уряд ініціює надання можливості муніципалітетам долучитись до співпраці ОСББ з Фондом енергоефективності.
«Міста могли би створити нове комунальне підприємство чи визначити вже діюче комунальне підприємство, яке би допомагало ОСББ подавати заявки до Фонду, адмініструвати ці проекти і, найголовніше, брати на себе кредити в банку під муніципальні гарантії», — зазначає Міністр.
«При цьому для нас надзвичайно важливо, щоб була дотримана прозорість процедур, за якими сьогодні працює фонд з ОСББ. Тобто, співвласники повинні самостійно визначитись чи хочуть вони брати участь в програмі фінансування, вибрали проекти, які їм потрібні для будинку, погодили заходи, які будуть реалізовані в їхніх будинках, прийняли рішення щодо погодження кошторису виконання робіт в будинку. А проходження всіх адміністративних бюрократичних процедур взяло б на себе комунальне підприємство. Впровадження заходів з термомодернізації також має відбуватись через прозорі механізми, можливо через ПРОЗОРРО, які б могли здійснювати субпідрядні організації комунального підприємства або самі комунальні підприємства.
Чому нам потрібна гарантія муніципалітету, чому ми сьогодні звертаємось до муніципалітетів? Ми б хотіли, щоб співвласники компенсовували свою частку вартості вже комунальному підприємству по закінченню реалізації проекту, його верифікації Фондом і проходження енергетичного аудиту будинку», — каже вона.
За її словами, у цій моделі є певні великі ризики для муніципалітетів та комунальних підприємств, оскільки комунальне підприємство повинно надати муніципальну гарантію під всю вартість проектів. «Наприклад, якщо один проект вартує 8 млн грн то для реалізації аналогічних проектів у 10 будинках, місто має надати свої гарантії на 80 млн грн. Місто і депутати кожної громади повинні бути переконані в тому, що роботи будуть виконані належним чином, Фонд прийме цей проект, у разі якщо все буде верифіковано належним чином. Тому ми і звернулись до мерів з цією пропозицією протестувати цю модель. Але ми розуміємо, що не всі муніципалітети зможуть долучитися до «пілоту», бо в них можуть бути обмежені фінансові можливості надавати гарантії в тому розмірі, який був би необхідним. Можливо у деяких муніципалітетів вже вичерпані ліміти відповідно до бюджетного законодавства щодо надання таких гарантій.
«Є міста, які дали гарантії на реалізацію великих проектів водо-, теплопостачання за кредитними програмами Світового банку тощо. Тож, зрозуміло, не кожне місто зможе взяти участь в такому пілотному проекті», — зазначила Міністр.
Саме тому Уряду було важливо презентувати міським головам цю модель, почути відгуки, і чи є в них бажання брати участь в цій програмі. Поінформувати про бажання взяти участь у пілотному проекті міста зможуть до 15 січня 2020 року листом до Мінрегіону.
«Попри великі ризики така співпраця може зацікавити муніципалітети. Оскільки вона дозволяє залучити кошти Фонду та гроші співвласників на економічний розвиток міст. Проекти комплексні й вимагають великої кількості виконавців та матеріалів. Завдяки ним будуть створюватись нові робочі міста в населених пунктах, а податкові надходження залишаться в громадах. Це сприятиме активізації підприємницької діяльності в сфері енергоефективності та будівельній галузі», — наголосила Альона Бабак.
Немає коментарів:
Дописати коментар