Літо - відповідальна пора для хліборобів. Під час жнив сільськогосподарські підприємства роблять все можливе, щоб без втрат зібрати і зберегти зерно. Та не слід забувати, що літо – це пожежонебезпечний період, тому в цей час особливо важливим завданням є збереження врожаю від вогню.
Найпоширенішою причиною пожеж під час час жнив є необережне поводження з
вогнем у хлібних масивах
. Найменша необережність – паління, кинутий недопалок, розведен
ня багать, спалювання пожнивних залишків, іскри від сільгоспмашин, а також технічна несправність збиральних машин і порушення правил пожежної безпеки при їх експлуатації, можуть призвести до знищення врожаю.
Пожежі на хлібних ланах поширюються дуже швидко. При високому і густому масиві зернових культур, сильному вітрі і посушливій погоді лінійна швидкість поширення пожежі може досягати 8-9 м/с. Під час пожеж від різниці температур потоку повітря іноді утворюються завихрення – «смерчі», які перекидають вогонь на великі відстані навіть через штучні та природні перешкоди (поорані смуги, дороги, річки шириною до 12 м, тощо).
При пожежах на полях у період дозрівання і збирання хлібів вогнем знищуються зростаючі злаки, а також сільськогосподарська техніка, яку використовують на збиранні врожаю. Пожежі хлібних масивів нерідко поширюються на трав'яний покрив степів, чагарники, ліси, будівлі що знаходяться поблизу. Степові або лісові пожежі можуть, в свою чергу, перейти на лани.
Великі площі полів, віддаленість їх від населених пунктів, відсутність поблизу вододжерел нерідко сприяють поширенню пожеж на значні площі і ускладнюють їх гасіння. Якщо в полі спалахне вогонь, моральні і матеріальні втрати будуть колосальними, тому зберегти урожай – першочергове завдання не тільки для хліборобів, а й для кожного з нас. Саме тому, треба бути свідомим та чітко виконувати вимоги пожежної безпеки.
Слід пам'ятати, що в період збирання врожаю категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ спалювання стерні, післяжнивних залишків, розведення багать на полях, зокрема й на тих, де жнива закінчилися. Випалювання стерні та залишків соломи часто призводять до пожеж на сусідніх полях, вимкнення повітряних ліній електропередач надвисокої напруги, а також пожеж лісосмугових насаджень. Державі завдаються значні матеріальні та екологічні збитки.
У випадку, якщо лиха уникнути все ж не вдалося – й на хлібному масиві виникла пожежа, потрібно негайно повідомити пожежно-рятувальну службу, зателефонувавши за номером "101" та приступити до оборювання осередку пожежі по периметру, щоб унеможливити поширення полум'я далі. До приїзду рятувальних підрозділів потрібно намагатися наявними силами й засобами та пристосованою до гасіння технікою самостійно ліквідувати пожежу.
Громадяни, не легковажте питаннями пожежної безпеки - не наражайте на небезпеку людське життя, майно та матеріальні цінності.
ПАМ'ЯТАЙТЕ: ПОЖЕЖУ ЛЕГШЕ ПОПЕРЕДИТИ, НІЖ ПОГАСИТИ!
Як доводить практика, перестороги рятувальників не є марними. Адже за лічені хвилини вогонь здатен звести нанівець багатоденну кропітку працю хлібороба.
Пожежі на хлібних ланах поширюються дуже швидко. При високому і густому масиві зернових культур, сильному вітрі і посушливій погоді лінійна швидкість поширення пожежі може досягати 8-9 м/с. Під час пожеж від різниці температур потоку повітря іноді утворюються завихрення – «смерчі», які перекидають вогонь на великі відстані навіть через штучні та природні перешкоди (поорані смуги, дороги, річки шириною до 12 м, тощо).
При пожежах на полях у період дозрівання і збирання хлібів вогнем знищуються зростаючі злаки, а також сільськогосподарська техніка, яку використовують на збиранні врожаю. Пожежі хлібних масивів нерідко поширюються на трав'яний покрив степів, чагарники, ліси, будівлі що знаходяться поблизу. Степові або лісові пожежі можуть, в свою чергу, перейти на лани.
Великі площі полів, віддаленість їх від населених пунктів, відсутність поблизу вододжерел нерідко сприяють поширенню пожеж на значні площі і ускладнюють їх гасіння. Якщо в полі спалахне вогонь, моральні і матеріальні втрати будуть колосальними, тому зберегти урожай – першочергове завдання не тільки для хліборобів, а й для кожного з нас. Саме тому, треба бути свідомим та чітко виконувати вимоги пожежної безпеки.
Слід пам'ятати, що в період збирання врожаю категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ спалювання стерні, післяжнивних залишків, розведення багать на полях, зокрема й на тих, де жнива закінчилися. Випалювання стерні та залишків соломи часто призводять до пожеж на сусідніх полях, вимкнення повітряних ліній електропередач надвисокої напруги, а також пожеж лісосмугових насаджень. Державі завдаються значні матеріальні та екологічні збитки.
У випадку, якщо лиха уникнути все ж не вдалося – й на хлібному масиві виникла пожежа, потрібно негайно повідомити пожежно-рятувальну службу, зателефонувавши за номером "101" та приступити до оборювання осередку пожежі по периметру, щоб унеможливити поширення полум'я далі. До приїзду рятувальних підрозділів потрібно намагатися наявними силами й засобами та пристосованою до гасіння технікою самостійно ліквідувати пожежу.
Громадяни, не легковажте питаннями пожежної безпеки - не наражайте на небезпеку людське життя, майно та матеріальні цінності.
ПАМ'ЯТАЙТЕ: ПОЖЕЖУ ЛЕГШЕ ПОПЕРЕДИТИ, НІЖ ПОГАСИТИ!
Як доводить практика, перестороги рятувальників не є марними. Адже за лічені хвилини вогонь здатен звести нанівець багатоденну кропітку працю хлібороба.
Немає коментарів:
Дописати коментар