Я у полоні, у вогні....
За що я в пеклі?
Поясніть?!
В диму спокутую я гріх
…чужий…
Горить душа на небесах,
Горить земля, палає Київ...
Спиніться, люди!
Схаменіться, простіть братів своїх!
Ви вже доволі ... настраждались…
Всі поруч мене посідайте…
Про маму, тата ізгадайте…
Курити будете – куріть,
комусь заплакати … душа – поплачте трохи ...
і навзрид…
А після – сажу ізметіть –
мені й собі відкрийте очі…
Не треба крові… я не хочу…
Ні, я прошу, я вимагаю!
А може, навіть, і благаю….
Любов Карташова
Немає коментарів:
Дописати коментар