понеділок, 14 травня 2018 р.

Підкилимна боротьба в Раді Європи



У Раді Європи продовжується підкилимна боротьба за повернення російській делегації права голосу, якого вона була позбавлена після окупації Криму. У відповідь Росія припинила сплачувати внески до бюджету та відкрито шантажує виходом із організації. Вищі посадові особи Ради Європи та окремі країни переконують закрити очі на очевидні порушення та піти на компроміс, аби “не позбавити мільйонів громадян Росії захисту Європейської конвенції з прав людини”.

Дивно, що послідовники політики зняття санкцій із Росії у своїх благих намірах, не враховують, що Кремль вже давно притримується курсу на невиконання рішень Європейського суду з прав людини. А саме цей суд виконує роль особливого механізму захисту прав “мільйонів громадян Росії”, закріплених Європейською конвенцією з прав людини.

Стисла хронологія подій.

31 червня 2014 року ЄСПЛ зобов’язав Росію виплатити колишнім акціонерам ЮКОСа безпрецендентну у практиці суду суму компенсації у розмірі 1,87 млр. євро.

15 грудня 2015 року Путін підписав федеральний закон, який надає Конституційному суду РФ повноваження визначати по запиту президента чи федерального уряду, чи не суперечить Конституції РФ рішення “межгосударственного органа по защите прав и свобод человека”, зокрема ЄСПЛ. І якщо “суперечить”, то винести постанову про неможливість виконання такого рішення.

19 квітня 2016 року Конституційний суд РФ вперше скористався цими повноваженнями та відмовив у виконанні рішення “Анчугов и Гладков проти Росії". У цій справі ЄСПЛ встановив порушення Європейської конвенції з прав людини стосовно заявників, які протягом 15 років відбуття покарання у колонії були позбавлені виборчого права.

1 березня 2018 року з’явилася інформація від “джерел у профільних російських відомствах”, що російська влада шукає можливості денонсації Європейської конвенції з прав людини та припинення співробітництва із ЄСПЛ, якщо «нынешняя линия суда, в результате которой появляются антироссийские решения, не будет скорректирована». Тобто, якщо ЄСПЛ буде продовжувати виконувати функцію “незалежного та неупередженого суду”.

Усі ці вже існуючі в рамках російського правового поля “правові підстави” для невиконання рішень міжнародних судів є прямим порушенням міжнародного права. Росія не може, посилаючись на положення внутрішнього законодавства, відмовитися від виконання підписаних нею міжнародних договорів, включно із Європейською конвенцією з прав людини. Протягом останніх років було кілька спроб Комітету Міністрів, що контролює виконання рішень ЄСПЛ, вирішити це питання. Але віз і нині там.

І трохи статистики.

Важливо підкреслити, що за офіційним звітом ЄСПЛ Росія стала рекордсменом по кількості порушень прав людини у 2017 році. Минулого року ЄСПЛ виніс 293 рішення про порушення Росією Європейської конвенції з прав людини. Тобто кожне третє рішення суду було ухвалено проти Росії.

Відповідно до звіту Комітету міністрів Ради Європи від 4 квітня 2018 року Росія на першому місці і по невиконанню рішень ЄСПЛ. Мова йде про більше двох тисяч справ щодо порушень прав людини. Також Росія також має заплатити найвищу загальну суму компенсацій у справах щодо порушень прав людини близько 14,6 мільйона євро.

До усіх цих новел у законодавстві російська влада сумлінно виплачувала компенсації, які були встановлені ЄСПЛ, хоча систематично не виконувала заходи індивідуального та загального характеру, що були визначенні у його рішеннях.

Але політика закривання очей на порушення заохочує безкарність та зрештою підігріває апетити.

І тепер авторитарний режим Путіна в ручному режимі визначає, для кого будуть відкриті двері “суду останньої надії”, чим фактично вже позбавив “мільйонів громадян Росії захисту Європейської конвенції з прав людини”.
#savecouncileurope

Volodymyr Ariev Георгий Логвинский Олена Сотник (Lena Sotnyk) Dmytro Kuleba Сергій Сидоренко Hanna Hopko Alyona Getmanchuk Kateryna Zarembo

Немає коментарів:

Дописати коментар