четвер, 8 березня 2018 р.

Мильні бульбашки міського голови

Як міський голова видуває мильні бульбашки зі своєї бездіяльності.
Минулотижневе святкове прийняття у стінах виконкому Криворізької міської ради, за повідомленням ТРК «Криворіжжя», мало поважні підстави. Свято екскурсоводів у місті з кількістю населення, що перевищує показники багатьох обласних центрів, промисловому центрі з майже 150-річною історією гірничорудного виробництва і багатою історією звитяжної борні багатьох поколінь за свободу Вітчизни, має бути явищем не буденним. Певно, присутнім на прийнятті запам’яталися вагомі слова міського голови Юрія Вілкула про те, що в місті вже 5 років діє програма Інституту розвитку міста, а ще в місті створено реєстр геологічних пам’яток. Мовляв, міська влада подбала про те, щоб було що показати і чому повчити! Тож, чого ще бажати шановним екскурсоводам?
Та, чи справді справи є такими райдужними? Допитливому досліднику самих слів замало, він дотримується правила «довіряй і перевіряй». І, виявляється, міський голова багато про що промовчав. Не сказав він про те, що започаткування програми збіглося з кінцем існування проголошеного банкрутом ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», а разом з тим і знищення його корпусів і обладнання. У багатьох цивілізованих країнах ця заводська забудова 90-х років 19 століття колишнього Гданцівського заводу стала б перлиною індустріальної спадщини і пристосована до життя як діючий культурний об’єкт. У нашому ж випадку зусиллями узаконених владою вандалів заводські корпуси піддані знесенню задля видобування будівельних матеріалів, а доля раритетного устаткування взагалі невідома. І хоча міський голова доводить, що взяття такого комплексу заводських споруд на облік в якості об’єкта культурної спадщини – це справа обласної влади, Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей, з посиланням на ст. ст. 3, 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», роз’яснює, що такі питання в компетенції міської влади. Отже, міський голова у цій драмі зіграв не останню роль. Якщо ж звернути погляд на стан історичної урбаністики, то із всього лиш 18 об’єктів архітектури і містобудування, внесених до переліку об’єктів культурної спадщини, лише 3 – Садиба Поля О. М. у Покровському районі, Будинок (маєток) Добровольських в Інгулецькому районі та Будівля вокзалу в Довгинцевському районі – є свідками обличчя міста 19-го та рубежу 19-го – 20-го століть. І це обумовлено не лише наслідками війн, а й своєрідною культурницькою політикою місцевих властей. 
За зростаючої екологічної свідомості громадян все масштабнішою стає їхня зацікавленість в ознайомленні з природничими скарбами. І на цьому прийнятті з цього приводу міський голова теж знайшов, що сказати. Екскурсоводам і любителям екскурсій був подарований сюрприз: у місті створено реєстр геологічних пам’яток! Але ж для цього давно назрів час! Тим більше, що фактично опис пам’яток давно створений: ще в 1987 році у довіднику-путівнику «Геологические памятники Украины» описано півдюжини геологічних пам’яток Криворіжжя, частина яких уже зруйнована, хоч вони і перебували весь час під «охороною» держави. І не важко уявити, скількох зусиль коштувало команді міського голови створити їх реєстр. А ще важче міській владі забезпечити землевпорядну документацію для цих і інших об’єктів природно-заповідного фонду. Хоч більшість із них затверджена ще півстоліття тому, межі кожного з них по цей час не встановлені, а це означає, що з юридичної точки зору їх просто немає. Коротко підсумовуючи, можна сказати, що діяльність міського керівництва, починаючи з часів перемоги радянського ладу, була спрямована на ліквідацію культурної спадщини народу, навіть із застосуванням вибухівки. І цю історію не варто забувати і працівникам екскурсійної індустрії, здійснюючи свою просвітницьку місію.
27 лютого 2017 р. Микола Коробко
м. Кривий Ріг

Немає коментарів:

Дописати коментар