Порушення, які відбувалися в останні 40 днів, можуть бути такими, що найбільше виплинули на формування волевиявлення виборців. Соціологічні опитування як загальноукраїнського масштабу, так і регіональні, місцеві, показували однакову тенденцію – 25-30% виборців з тих хто мав намір прийти на вибори, не визначилися за кого голосувати. Велика кількість виборців взагалі не знала про наявність мажоритарної складової виборів.
За таких умов волевиявлення формувалося в останні тижні і навіть дні. Тому в цьому аналізі ми зосередимося на найбільш серйозних і поширених порушеннях цього періоду. Нашпопередній аналіз, оприлюднений за 40 днів до виборів, не зазнає жодних змін, крім того, що жеребкування щодо складу ДВК дійсно проводилося в ОВК “гамузом”, себто одним жеребкуванням по всіх дільницях, законність чого є вкрай спірною.
Факти, згадані в цьому аналізі, задокументовані на нашій інтерактивній картіhttp://maidan.org.ua/vybory2012 і підтверджені фото, відео чи офіційними документами. На 0:00 26 жовтня на інтерактивній карті порушень зібрано 1271 скарга (604 на дату складення аналітичного звіту 16 вересня). Всього ми розглянули 5792 повідомлення.
1. Робота виборчих комісій
За цей період задокументовано 61 (з 74 всього) випадків порушень в роботі комісій, більшість з яких стосується жеребкування складу дільничних виборчих комісій. Центральна виборча комісія не надто конкретизувала порядок проведення жеребкування і ОВК великою мірою вирішували питання процедури на свій розсуд. Тягнули жеребки з пластикових відер, з важких дерев’яних ящиків, пакувальних коробок, тощо. Тільки нами в 31 ОВК зафіксовані скарги на процес жеребкування, задокументовані і випадки чистого шахрайства.
Необхідність проведення одного жеребкування за всіма ДВК член ЦВК пояснював великим витратами часу на цю процедуру. При тому, що в кожній ОВК є комп’ютер, не використання для цієї процедури простої програми з відкритим кодом під назвою «генератор випадкових чисел», укупі з формуванням відповідних норм виборчого закону (зі змісту яких, на наше переконання, випливає необхідність окремого жеребкування щодо кожної дільниці), викликає великі сумніви в легітимності всього процесу формування ДВК.
Якість персонального складу ДВК по всій країні викликала сумніви в подальшому перебігу виборчого процесу. В поданнях на членство в ДВК по всій країні зустрічалися:
- Велика кількість двійників, ті самі особи подавались від різник політичних структур.
- Заяви написані на кілька днів пізніше за зазначений крайній термін 12 вересня
- Заяви без дат
- Заяви не мали підпису
- Підписи в заяві та копії паспорта, прикріпленої до неї, відрізняються
- В заяві стоїть одна дата народження, а на копії паспорта зовсім інша
- Копії паспортів без фотографій
Вибірковий обдзвін осіб, які подали документи на членство в ДВК в Тернопільській області, показав наявність великої кількості людей, які гадки не мали про такі заяви, були виявлені серед таких осіб і померлі.
Там де склад комісій не піддавався такому ретельному вивченню як на Тернопільщині вже після їх формування надходять численні повідомлення про постійну неявку членів і навіть голів комісій на дільниці.
Зафіксовано багато випадків, коли члени ОВК і ДВК, які записані представниками інших партій виявляються членами Партії регіонів і навіть не приховують цей факт. На дільницях ведетьсяагітація за Партію регіонів та кандидатів від неї, і навіть запрошення на вибори розносять разом з агітацією за ПР.
Протягом останніх двох тижнів надходять повідомлення про масову заміну членів ДВК від УНП, Нашої України, партії Анархістів, УНА. Заміна членів ДВК потягне за собою проблеми для функціонування ДВК принаймні хоча б тому, що новим потрібен час на введення в курс справ і адаптацію.
Є численні повідомлення з різних регіонів про те, що дільниці фізично закриті для виборців, що не приходять обов’язкові згідно з виборчим законом персональні запрошення голосувати. Від членів ДВК поступають скарги про те, що на дільницях не працює телефон (наприклад, відключений за несплату).
2. Порушення при складанні списків виборців
Хоча ми маємо всього 7 задокументованих грубих порушень в списках виборців, нам поступають десятки непідкріплених фото- і відеодоказами повідомлень з усієї країни про наявність в списках давно померлих людей. Наші репортери скаржаться на те, що члени ДВК не дають їм фотографувати списки, посилаючись на закон про захист персональних даних.
Зростає число повідомлень про знаходження в списках аномально великої кількості виборців на одне помешкання, які там очевидно ніколи не перебували. Наразі таки випадки зафіксовані в Дніпропетровську, Житомирі, Києві та Вишневому. Це може свідчити про порушення, карані за ст.212-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи навіть про злочини, відповідальність за ст.158 Кримінального кодексу України.
Виборці, які не знаходять себе в списках, скаржаться на ускладнення процедури внесення в реєстр. Багато людей лишають спроби це робити на першому ж кроці, в ДВК. Громадянам створюються штучні труднощі через помилки влади (Державного Реєстру).
3. Порушення порядку інформаційного забезпечення
А по простому – підробна соціологія. На останні 40 днів перед голосуванням припадає 36 з 38 зафіксованих випадків. Порушення полягає в публікації даних соціологічних опитувань без встановлених законом даних – про фірму, що їх здійснила, про замовника, метод опитування, вибірка, похибка, дата. Вочевидь, це суттєво порушує вміщені у виборчому законі принципи створення виборцям умов для вільного волевиявлення, щодо заборони обману, щодо забезпечення виборців неупередженою, об’єктивною інформацією.
Найбільше таких порушень стосується реклами партії Наша Україна та окремих мажоритарників. Транслювалася така дезінформація як на телебаченні, так і в газетах, на веб-сайтах та листівках кандидатів.
Таких порушень, очевидно, було набагато більше. Як виявила наша практика, про те, що це порушення, знають дуже мало людей, включно з учасниками виборів, тому і не помічають проблему.
4. Перешкоджання здійсненню агітації
80 скарг (з 105 всього) про перешкоджання здійсненню агітації приходяться на останні 40 днів до виборів.
По всій Україні міліція і представники кандидатів в депутати заважала активістам кампанії «Помста за розкол країни» та їх симпатикам агітувати проти Партії регіонів і кандидатів-мажоритарників, які є діючими членами Верховної Ради. Міліція затримувала людей, які роздавали листівки, намагалася їх конфіскувати, при цьому не заважаючи іншим особам нападати на агітаторів. Ми готуємо окремий звіт тільки по цьому виду порушень. Найбезглуздішим випадком був допит 80-річної мешканки села на Херсонщині про те, хто їм дав контрагітаційні листівки, факт якого міліція офіційно визнала.
На початку серпня був оприлюднений лист чиновника Луцької райдержадміністрації головам сільських рад, в якому було зазначено, що розповсюдження завідомо недостовірних та наклепницьких відомостей про Партію регіонів є порушенням виборчого законодавства. Пізніше чиновник назвав це помилкою.
На початку існування розділу виборчих порушень на сайті Партії регіонів (початок вересня) порушенням також називалося «розповсюдження недостовірних відомостей про Партію регіонів», пізніше вони припинили вживати такі формулювання.
Однак прості міліціонери у розмовах з активістами при спробах їх затримати чи вилучити листівки продовжують і досі стверджувати, що агітація проти когось заборонена і є порушенням закону про вибори. Таке пишуть навіть на сайті Головного управління МВС України в місті Києві. З високою долею ймовірності з огляду на масовий характер міліцейських дій можна припустити, що вони діють за централізованою вказівкою.
На активістів неодноразово подавали в суд, але не про розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності, а за порушення благоустрою або нібито неправильні вихідні дані на листівках. Провладна партія на своєму сайті називає порушенням і рапортує про звернення до правоохоронних органів щодо “розміщення агітаційних матеріалів, у місцях, які не було відведено для проведення передвиборної агітації”, що є юридично безпідставним і безграмотним – правопорушенням є лише розміщення агітації у місцях, прямо забороненихзаконом (як то у громадському транспорті, у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, установ державної і комунальної власності тощо), відповідальність за що встановлено ст.212-14 Кодексу.
З самого початку виборчої кампанії представники інших партій масово скаржаться на розповсюдження чорного піару та підробних газет. І тільки в середні жовтня стали з’являтися повідомлення про перехоплення міліцією машин з такою продукцією.
Наразі не відомо про випадки припинення міліцією контрагітації з боку Партії регіонів.
5. Обман виборців
Нові форми обману виборців, які не були відображені в першому звіті.
«Голосуй за мене, а то бюлетень буде нечинним»
Біл-борди та листівки такого змісту з’явилися по всій країні (наприклад – Херсонщина,Чернігівщина, Луганщина). Вони показують за кого треба проголосувати правильно, інакше голос виборця начебто не буде врахований. Деякі біл-борди різних кандидатів, віддалені один від одного на сотні кілометрів, мають однаковий дизайн. Така форма обману є порушенням норм виборчого закону щодо створення виборцям умов для вільного формування волі, щодо заборони обману, щодо забезпечення виборців об’єктивною, неупередженою інформацією, і може мати суттєвий вплив на формування волевиявлення.
«Чорний піар»
Останні тижні виборчої кампанії – це справжній розгул чорного піару, тобто розповсюдження брехні про кандидатів і партії. Повідомлення про це приходять з усієї країни. Така діяльність має практичний сенс на результати соціології, наведені на початку.
Наймасовішим випадком розповсюдження чорного піару була трансляція 24-25 жовтня телеканалами УТ1, ІНТЕР, ICTV явно підробних матеріалів з інтернету під назвою «Сколько стоит сделать революцию в Украине?», в якій представники опозиції нібито погоджувалися робити революцію на американські гроші. Ці репортажі могли побачити більше 25 мільйонів громадян України.
Другим по розмаху було розповсюдження газети «Славянские новости» заявленим накладом 700.000 примірників. В нас є відомості з 10 областей України про доставку цих газет в поштові скриньки поштою. На одному листку А3 на дорогому папері і з якісним друком мешканцям Сходу і Півдня розповідалося, що Кличко насправді помаранчевий. Газета з такою назвою виходить згідно їх сайту нерегулярно, в чорно-білому варіанті і явно не такими накладами. Хто профінансував цю спецоперацію і як не це погодилася Укрпошта поки невідомо.
Типовими випадками чорного піару є підробка листівок кандидатів; використання символіки партій кандидатами, які не мають до них стосунку; поширення явно неправдивої інформації (наприклад листівки «Дияволиця Тетяна Чорновол»). Цікаво, що завжди така продукція майже завжди є високої поліграфічної якості.
В Броварах примудрилися навіть встановити брехливі біл-борди нібито від імені «Батьківщини».
6. Використання адмінресурсу
Нічого принципово нового за звітний період не сталося. Крім того, що програма Tender News телеканалу ТВі оприлюднила розслідування про виділення бюджетних коштів на конкретні округи, де балотуються чинні депутати більшості, або мажоритарними, яких підтримує влада (зокрема син прем’єр-міністра Олексій Азаров). Ці гроші використовуються на придбання машин для лікарень та пошт, комп’ютерів для шкіл, дорожні роботи, тощо. Кандидати використовують ці державні програми в агітації і підкреслюють власну роль в виділенні коштів на розвиток регіону.
В нас задокументовано 409 випадків застосування адмінресурсу, однак не відомо про жодну карну чи адміністративну справу, порушену за подібними фактами, або про рішення суду.
В останній тиждень перед виборами з’явилось багато повідомлень про тиск та залякування студентів з метою змусити їх проголосувати за «правильну партію» та «правильного кандидата», в якості «мотиватора» застосовуються погрози виселення з гуртожитку та також натяки на «інші неприємності».
Також почастішали випадки використання працівників бюджетної сфери та батьків школярів задля демонстрації підтримки «правильної партії» та «правильного кандидата».
7. Суперечлива судова практика
Попередній аналіз судових рішень по справах, пов’язаних з виборами, показує наявність протилежних рішень у аналогічних ситуаціях в різних регіонах. Такі суперечливі рішення стосуються підкупу виборців (так суд на Одещині визнав непрямий підкуп виборців у вигляді подарунків школярам з боку Д.Жванії, а на Донеччині аналогічний позов проти О.Азарова залишився без задоволення.
Суперечливі рішення судів стосуються і випадків агітації без вихідних даних (порушення норм п.7 ст.69, пп.22 ст.74 виборчого закону), а також поширення неправдивих відомостей. Є рішення судів, які прямо обмежують гарантовані Конституцією свободу вираження та право на інформацію. Є рішення адміністративного суду Миколаївської області, згідно з якими двоє громадян України, що публічно закликали не голосувати за Партію регіонів та її мажоритарників отримали по 510 грн. штрафу кожний.
Є абсурдне рішення суду, який визнав незаконне фінансування листівки, на якій кандидат від УДАРу сфотографований з Кличко. Суд вирішив, що це неоплачена з виборчого фонду УДАРу агітація, бо сплатив за листівку кандидат. Хоча це повною мірою відповідає принципам інформаційного забезпечення виборів.
Нам відомо про чотири випадки судових заборон за поданням місцевої влади зустрічей кандидатів з виборцями. В Харкові судове рішення містить фразу «проведення акції проти органів влади не є можливим».
8. Зростання кількості випадків насильства тиску та залякування
Різко збільшилась кількість повідомлень про застосування насильства заради фізичного перешкоджання агітаційній та контрагітаційній діяльності. Переважно це випадки псування агітаційної продукції та агітаційних наметів. Під час таких інцидентів кілька агітаторів отримали тілесні ушкодження.
Зафіксовані також випадки нападу на журналістів, які висвітлюють виборчій процес. Наслідком таких інцидентів є зіпсована техніка та автомобілі.
Зафіксовані випадки нападу на кандидатів в народні депутати та їхніх довірених осіб, в наслідок яких потерпілі отримали тілесні ушкодження різної ступені тяжкості.
Це все містить ознаки злочину, відповідальність за який встановлено ст.157 Кримінального кодексу України – “перешкоджання здійсненню виборчого права, поєднане з насильством, пошкодженням чи знищенням майна”.
Жодного випадку розслідування подібних випадків міліції не зафіксовано. Жодний з хуліганів не затриманий.
За допомоги інших учасників проекту та сотень волонтерів, без яких зібрати і обробити такий масив інформації було б неможливо. Дякуємо всім! І особливо Володимиру Ханасу за аналіз порушень при формування ДВК.
Немає коментарів:
Дописати коментар