неділя, 24 квітня 2016 р.

Репресії стосовно свободи слова в Криму

24 березня 2014 року на прес-конференції в УНІАН керівник моніторингової місії, координатор проектів Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» Володимир Ханас розповів про результати моніторингу з дотримання прав людини в більшості міст Криму, проведеного з 14 по 23 березня. Він зауважив, що ситуація наразі не підлягає однозначній оцінці, оскільки змінюється в Криму щодня. “Зробити висновки з дотримання прав людини в Криму дуже важко. Там діє право сильного, право автомата, право озброєної зграї.
Скажімо, з тих основних напрямків, якими ми займалися, конституційні права і свободи мають ті, в кого георгіївська стрічка, хто має прописку в Анапі, хто носить автомат з ознаками російських військ. Абсолютно повсюдно порушується право на професію, обмежується право громадянства. Це відбувається всюди”, - сказав Ханас. Він зазначив, що найскладніша ситуація з дотриманням прав на професію у журналістів з українськими документами, “тому що наявність українського посвідчення є підставою для того, щоб вас, наприклад, безпідставно затримали”. З того часу минуло два роки. Що змінилось за цей час? Вашій увазі підбірка матеріалів стосовно репресій стосовно свободи слова і журналістів у Криму

За два роки окупації, з лютого 2014 року по лютий 2016-го, експерти Польового правозахисного центру зафіксували там 45 фактів прямого тиску на кримські ЗМІ, журналістів і блогерів із боку силових структур. Зокрема, в Криму неправомірно затримуються працівники ЗМІ, здійснюються напади на редакції і журналістів, відбуваються факти перешкоджання зйомок, вилучення техніки, безпрецедентні заборони на висвітлення роботи окупаційних органів влади, тощо. Журналісти в Криму щодня стикаються з тиском з боку окупаційної влади і спецслужб, які ставлять їх перед складним вибором: бути пропагандистами, або йти з професії
Звинувачення наших кримських колег  – нині пенсіонера Миколи Семени, колишньої позаштатної фотокора  газети «День» Леньяри Абібулаєвої та ще однієї громадянки – Руслани Люманової у сепаратизмі.
Один із засновників порталу «События Крыма» Руслан Югош заявив про спроби тиску на нього як на журналіста з боку кримської поліції, яка викликала на допит його матір і радила їй переконати медійника не продовжувати свою діяльність.   Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
2 листопада 2015 року вранці стало відомо, що російська Федеральна служба безпеки порушила кримінальну справу проти власника каналу ATR Ленура Іслямова – громадянина Росії, який живе на материковій Україні та який є одним з ініціаторів блокади Криму.
Також 2 листопада 2015 року в Криму відбулися обшуки ФСБ в помешканнях колишніх співробітників кримськотатарського телеканалу ATR Лілі Буджурової та Ельзари Іслямової, а також в офісі каналу в Сімферополі та в помешканнях власника ATR Ленура Іслямова й на його підприємствах. Ленур Іслямов назвав дії ФСБ «помстою за те, що не прийняв правила гри Путіна по Криму».
Загалом, трансляція незалежних медіа у Криму заборонена окупаційною владою, а доступ до вільних медіа мешканці Криму здійснюють лише за допомогою супутнику або інтернету. Окупаційна влада забороняє роботу незалежних журналістів на півострові, продаж вільної преси у роздрібних мережах, блокує доступ до незалежних інформаційних телеканалів у кабельних мережах та до деяких сайтів у інтернеті
Парамілітарні загони так званої самооборони захоплювали редакції та переслідували журналістів, які висвітлювали процес окупації та анексії Криму. Більшість з цих журналістів були змушені виїхати на материкову частину України, інші змінили риторику. Наприклад, замість “окупація” казали “нова реальність”. Після отримання повного контролю над Кримом російська влада зобов’язала редакції пройти перереєстрацію за російськими законами. Незалежні медіа не мали шансів пройти цю процедуру та були змушені припинити діяльність з 1 квітня 2015 року
13 березня 2015 року Редактора "Центру журналістських розслідувань" Наталю Кокоріну, у квартирі батьків якої сьогодні вранці проводився обшук, співробітники ФСБ вивели з будинку і відвезли. Про це повідомляє "Центр журналістських розслідувань".
Наталія Кокоріна вийшла з дому в супроводі чотирьох співробітників ФСБ, її посадили в машину і відвезли. Кореспондент «Центру» повідомляє, що вийшов перед цим батько Н.Кокоріної попросив журналістів не знімати і відійти від під'їзду будинку. Володимир Кокорін нічого не повідомив про обставини обшуку та суті справи, в рамках якого він проводився.
Журналісти та адвокат, якого, всупереч вимогам КПК України не допустили на місце проведення обшуку, направляються до управління ФСБ в Криму, куди, імовірно, могли доставити Наталю Кокорін.
Нагадаємо, вранці в п'ятницю в Сімферополі, в квартирі за місцем прописки редактора "Центру журналістських розслідувань" Наталії Кокорін співробітники ФСБ проводили обшук. Адвоката Джеміля Темішева, всупереч вимогам ст.182 КПК України, не допустили до місця проведення обшуку.
Крім того, сьогодні ж вранці ФСБ провела обшук у кримській квартирі батьків автора статей і колишнього редактора "Центру журналістських розслідувань" Анни Андрієвської, яка вже не проживає у Криму. Підставою для порушення справи, як пише журналістка, нібито є її матеріал про волонтерів батальйону "Крим".
«Прокурор Криму Наталія Поклонська повідомила про порушення кримінальної справи стосовно журналіста видання "Крим. Реалії" Миколи Семенини за заклики до порушення територіальної цілісності РФ.
Уголовное дело, заведенное в Крыму в отношении Анны Андриевской – крымской журналистки, которая из соображений собственной безопасности переехала в Киев еще в мае 2014 года.
За статью на сайте "Центра журналистских расследований" о волонтерах, помогающих батальону "Крым", на нее завели дело по 280-й статье о призывах к свержению власти в Крыму.  Этой статьей предусмотрено до пяти лет лишения свободы.
Березень 2016
В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 2 випадки тиску на журналістів. Тиск чинила судова влада та Роскомнагляд. Зокрема, колегія “Верховного суду Криму” на засіданні 17 березня прийняла рішення заборонити фото- і відеозйомку на процесі за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на півострові.
А 29 березня в окупованому Росією Криму був заблокований доступ до сайту “15 хвилин” через “екстремістські матеріали”.
За даними Інституту масової інформації у 2015 році в Криму було зафіксовано 43 випадки порушення свободи слова.
У лютому 2016 року зафіксовано  4 випадки тиску на журналістів. Тиск чинили цивільні, ФСБ Росії, Роскомнагляд.
Так, чоловік, який представився доктором історичних наук, поскаржився до прокуратури окупованого Росією Криму на кримськотатарську газету Avdet з вимогою “провести детальну перевірку газетних шпальт і закрити цю газету раз і назавжди”.
Також у Криму заблокували доступ до українських інформаційних сайтів - Цензор.нет та Української правди. Так, при спробі зайти на ці сайти з'являється повідомлення, що доступ до сайту обмежений, тому що він нібито містить інформацію, поширення якої заборонено в РФ.
Крім того, ФСБ Росії заборонила до 2020 року в'їзд до Криму журналістці Української правди, кримчанці Анастасії Рінгіс. Вона пов’язує заборону на в'їзд до окупованого Криму з депортацією екс-креативної продюсерки “Інтеру”, громадянки РФ Марії Столярової. “Я думаю, що це «ответка», тому що три дні тому у них (окупаційної влади Криму  ред.) не було до мене запитань, а тепер з'явилися. Я зараз думаю, що легко відбулася. Якби я зробила те, що планувала,  я хотіла проїхатися по кримськотатарським селам, де зараз відбуваються репресії,  то, напевно, взагалі б не виїхала з Криму”,  розповіла Рінгіс.
У січні 2014 року ІМІ зафіксувала 4 випадки тиску на журналістів Тиск чинили переважно правоохоронні структури – поліція, ФСБ Росії, прокуратура. Зокрема, розголосу набув випадок незаконного затримання у Сімферополі поліцією кримськотатарського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на судове засідання у "справі 26 лютого". Також стало відомо, що ФСБ розіслала у поштові відділення Криму переліки кримчан, підозрюваних в “екстремізмі”, за поштовою кореспонденцією яких треба стежити. У списках вказані відомості про кримчан, щодо яких російські силовики проводили слідчі дії, або які засуджені російським судом. У документі вказані паспортні дані кримчан, їхні місце народження і місце проживання. Зокрема, у спику є журналістка Ганна Андрієвська, яка вимушена була виїхати до Києва у зв'язку з тиском силовиків через її статті на сайті Центру журналістських розслідувань.
В анексованому Росією Криму ІМІ  в грудні 2015 зафіксував 6 випадків порушень свободи слова з боку окупаційної влади, внаслідок чого два кримськотатарські ЗМІ під виглядом реорганізації фактично ліквідовуються. Інші ЗМІ припинили свою роботу на півострові, оскільки відчувають тиск.
Согласно отчету, опубликованному 18 марта нью-йоркской группой правозащитников,  с момента аннексии Крыма в марте 2014 года пространство для свободы слова, собраний и СМИ в Крыму резко сузилось. 
Джерело http://zn.ua/UKRAINE/v-krymu-svoboda-slova-i-smi-nahodyatsya-pod-ugrozoy-obse-211118_.html
Свобода слова в Криму обмежується масштабно і системно - експерти. Доповідь Кримської польової місії з прав людини.
Закриття інтернет-порталів та друкованих ЗМІ різного спрямування («АН-Крым», «События Крыма», «Крымское время», «Республика»), заборона на трансляцію українських телеканалів та закриття радіостанцій групи «ТАВР Медиа» – «Хит ФМ», «Kiss FM», Radio Roks, Relax, «Русское радио – Украина» и «Мелодия» поклали початок придушенню свободи слова, а заборона транслювати на ДТРК «Крим» з 21 квітня висловлювань лідерів кримських татар Мустафи Джемільова та Рефата Чубарова вертають в часи «совка».
Джерело
У Криму продовжує тиснути на блогерів ФСБ Росії. Так, у Севастополі блогерку Ірину Горелікову відвезли на допит у ФСБ після того, як на своїй сторінці у Facebook вона поділилася посиланням на новину з прес-конференції уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемільова.
А на День Незалежності України, 24 серпня 2015, кореспондентку «Інтера» Юлію Крючкову та оператора Віталія Зятковського, що працюють у кримському корпункті телеканалу, у Сімферополі затримали російські поліцейські і відвезли до Центрального райвідділу внутрішніх справ для з'ясування їх особи. Їх затримали, коли журналісти проводили зйомку в міському парку ім. Тараса Шевченка.
Окупаційна влада склала список ЗМІ, чиїм журналістам заборонено працювати у Криму. В даний список увійшло інформагентство QHA “Кримські новини”, видання “Крим.Реалії”, телеканал ATR та видання “15 хвилин”.
З 1 квітня 2015 року припинив мовлення єдиний у світі кримськотатарський телеканал "ATR", оскільки Роскомнагляд відмовився зареєструвати канал з надуманих причин. Також припинили мовлення ЗМІ, які входять в один медіахолдинг з "ATR", - дитячий телеканал "Ляле", радіостанція "Мейдан" і "Лідер".
ФСБ у Криму продовжує тиснути на журналістів, викликаючи їх на допити у справах щодо Центру журналістських розслідувань та так званого “26 лютого”. Так, була допитана журналістка Центру Ганна Шайдурова в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом публікації на сайті “Центру журналістських розслідувань” (за статтею 280.1 КК РФ - публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ).
У Ялті співробітники ФСБ РФ провели обшук у журналістки Тетяни Гучакової, потім відвезли на допит, після чого відпустили. Через інформаційну діяльність інформагентства “Кримські новини” QHA була допитана директорка агентства Гаяне Юксель.
У Севастополі до лікарні з пробитою головою потрапила редактор севастопольського сайту “Інформер” Ірина Остащенко, яка писала критичні матеріали про чиновників.
У рамках справи “26 лютого” у Сімферополі арештували оператора кримськотатарського телеканалу "ATR" Ескендера Небієва. Йому інкримінують участь у мітингу 26 лютого 2014 року під кримським парламентом, коли зібралося кілька тисяч прихильників кримськотатарського Меджлісу і “Русского единства”.
У вересні 2014 року в Криму тиск позначився обшуками співробітниками ФСБ Росії газети Меджлісу “Авдет”, активістів та блогерів зокрема Єлизавети Богуцької, викликом неугодних окупаційний владі журналістів до ФСБ, попередження їх про “екстремізм” та DDoS-атаками на сайти, зокрема, “Центр журналістських розслідувань”
 Зокрема, продовжується тиск (який ще розпочався з березня) на Чорноморську телерадіокомпанію. 1 серпня в офісі редакції представники Федеральної служби судових приставів провели опис майна редакції і заарештували все рухоме і нерухоме майно Чорноморської ТРК. Офіційною причиною стала заборгованість перед кримським телерадіопередавальним центром у розмірі 1 мільйона гривень. Працівників ТРК поліція і «кримська самооборона» не пускали у будівлю, де знаходиться Чорноморка. Крім того, опис майна Чорноморської ТРК робився швидше, ніж позов РТПЦ Криму про заборгованість розглянув суд. При вилученні техніки Чорноморки вивезли і все обладнання інтернет-видання "Центр журналістських розслідувань", яке орендувало приміщення на ЧТРК.
Також ІМІ зафіксував заборону в’їзду у Криму засновнику Кримської агенції новин (QHA) Ісмету Юкселю і його родині.
Більш того, окупаційна влада Криму почала блокувати українські сайти. Так, обмеження торкнулося сайту "Цензор.Нет". Читачів цього ресурсу з окупованого Росією Криму зустрічає повідомлення: "Доступ обмежений за рішенням суду або з інших підстав, встановлених законодавством Російської Федерації". “Новий регіон” підтвердив блокування свого сайту на території Криму.
1 серпня Роскомнагляд РФ вніс харківське інтернет-видання «Главное» glavnoe.ua в Єдиний реєстр сайтів, що містять інформацію, поширення якої в РФ забороняється за рішенням суду.






Немає коментарів:

Дописати коментар