неділя, 30 грудня 2018 р.

Перш за все люди

В останні дні 2018 року я хочу встигнути сказати дякую.
Дякую усім, хто приєднався до глобальної акції #SaveOlegSentsov. Ми багато чого зробили вперше. Вперше започаткували практику одночасних акцій у різних містах близько 40 країн світу, вперше об’єднали питання звільнення політв’язнів у російських тюрмах та полонених у донбаських підвалах, вперше на наші демонстрації, марафони та флешмоби були змушені публічно реагувати генеральний секретар Ради Європи, президент Франції, канцлер Німеччини, голова Ради ЄС та інші публічні особи, вперше добилися, щоб імена усіх політв’язнів були перераховані в резолюції Європарламенту, вперше змогли достукатися до кожного із учасників національних делегацій у ПАРЄ і т.д.

Усі ці речі були зроблені руками небайдужих людей по всьому світу. Таких, як наприклад, організатор дводенної акції під час зустрічі “великої сімки” у Мальбе, який вже потім зізнався, що це взагалі був перший досвід організації акції у його житті.
Дякую нашим партнерам та усім людям, із якими мене звела доля у 2018 році. Мені і правда щастить на хороших людей, які працюють у дуже різних сферах, але в найскладніші моменти хтось із них завжди підставляв своє плече, допомогав, консультував, підтримував.
Коли ми не могли пробитися у широкі кола та зібрати підписи під петицією, то відома українська актриса за власною ініціативою почала кампанію, її підтримали колеги по творчому цеху, і ми отримали потрібну кількість голосів просто за лічені дні.
І навіть сьогодні у переддень Нового року топ-стратег із бізнесу виділила кілька годин свого часу, щоб обговорити разом ідею майбутньої громадської кампанії.
Завдяки підтримці різних людей ми багато чого змогли зробити у цьому році. Із останнього - уряд нарешті зареєстрував наш закон про воєнних злочинців, який передбачає відповідальність за злочини проти людяності. І тепер тисячі людей, які пройшли через муки та біль у підвалах окупованого Донбасу отримали надію на відновлення справедливості, адже міжнародні злочини не мають терміну давності.
Дякую журналістам, за проактивне висвітлення складних тем, над якими ми працюємо. За спільні реалізовані медіа-проекти, які зробили їх доступними для більшої аудиторії. І просто за їх активну життєву позицію. Бо це більше, ніж надихає, коли після запису коментаря журналістка ще пропонує свою допомогу.
Дякую нашим волонтерам, без вас нам би не вдалося подужати і десятої частини всієї роботи. І дякую цим особливим для мене людям, які день-у-день вже кілька років поспіль (самій складно повірити) скидають мені найважливіші новини по ключовим для мене темам, щоб ми нічого не пропустили.
Дякую своїм стенфордським викладачам та новим каліфорнійським друзям за потужний поштовх для саморозвитку та радість простих, але таких важливих “людських моментів”.
Дякую своїй чудовій команді, що вперто йде зі мною разом на нові незвідані вершини. І що мені завжди є на кого спертися в усіх моїх авантюрах.
Дякую родині та близьким друзям, що люблять мене такою як я є.
Далі буде 🙂
фото ще одного подарунку 2018 року коханої Alisa Malitskaya

Немає коментарів:

Дописати коментар