30–31 серпня в Тернополі відбудеться фестиваль JUST-IN-BETWEEN, в рамках якого Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA покаже фільми «День шахтаря» (2013) французького режисера Ґаеля Мокаера про сюрреалізм щоденного життя шахти «Бужанська» в Нововолинську і «Елекро Москва» (2013) — есе про радянську епоху та її наслідки через призму історії електронної музики і радянських синтезаторів.
між війною і миром
між сходом і заходом
між літом і осінню
30 серпня, напередодні Дня шахтаря, в Тернополі зустрінуться музиканти, поети, художники, дизайнери, журналісти з Києва, Львова, Донецька, Тернополя, Алчевська, Луганська, Івано-Франківська та інших міст. Зараз, коли бойові дії тривають, а напруга Заходу й розпач Cходу посилюються, ця подія дуже важлива. Зустрічі, де можна обмінюватися думками й усвідомлювати, що ми — такі різні і такі особливі — живемо в одній країні, допомагають знайти спільні ідеї і пам’ятати, що війна — не самоціль, а засіб здобути нову країну.
Формат JUST-IN-BETWEEN (Бункермуз, Тернопіль, б-р Тараса Шевченка, 1) не розважальний, а експериментальний, пізнавальний, творчий. Тобто той, що вимагає певних зусиль — як від митців, так і від публіки — але й дає відповіді на запитання, які інколи неможливо знайти самостійно. Це одна з причин, чому від події слід також очікувати потужних проектів, що виникнуть безпосередньо під час її проведення — адже зустрічаються тут саме з метою співтворення.
Що ж до визначеної на теперішній момент програми, то люди з різних точок країни з’їдуться, аби упродовж неповної доби відкрити виставку, створити арт-об’єкт у просторі міста, подивитися документальне і художнє кіно, прослухати лекцію про мистецькі й історичні процеси, побачити нові українські мультидисциплінарні проекти, взяти участь у дискусії та шумовій лабораторії, здійснити нічну прогулянку Тернополем і знову роз’їхатися в різні кінці України, аби далі працювати — з відчуттям єдності у просторі та часі.
У ПРОГРАМІ
(початок 30 серпня о 14:00, завершеня 31 серпня о 12:00)
Виставка «Зимно» відомого українського художника Мирослава Вайди. Також у публічному просторі міста буде розташовано арт-об’єкт «Елемент поєднання» Олега Божка, художника й ландшафтного дизайнера з Алчевська — як символ пам’яті, вдячності і єдності.
Кінопрограма, що включатиме представлення фільму Юрія Іллєнка «Лебедине озеро. Зона» (1990), який також знімався в Алчевську — на Орлових ставках, де зараз лунають вибухи. Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA продемонструє стрічки «День шахтаря» (2013) французького режисера Ґаеля Мокаера про сюрреалізм щоденного життя шахти «Бужанська» в Нововолинську, з її святами і складностями, і «Елекро Москва» (2013) — есе про радянську епоху та її наслідки через призму історії електронної музики і радянських синтезаторів. Також відбудеться допрем’єрний показ документального фільму Вадима Ількова про перформанс «Розділові», що створювався в травні у старовинній садибі на Луганщині митцями з Австрії, Білорусі та України.
Лекція Олександра Сушинського (куратора мистецької локації da_sein, засновника незалежного лейблу da_sein_rec., Донецьк) «Изобретатели vs Приобретатели» про взаємовплив та взаємо(не)залежність історичних та артових процесів.
Перфоманси/Музика/Поезія
АБРИКОСИ ДОНБАСУ
Любов Якимчук (Луганськ-Київ) / Марк Токар (Львів-Київ)
Донбас — це світ абрикосів та териконів, ніжний і трагічний світ. Це не плаский, а глибокий простір: вулицями ходять люди, мешканці шахтарських міст і селищ, а під ними прохідкою пересуваються шахтарі в касках. Зовні світить сонце, на якому стигнуть абрикоси, а під землею світять ліхтарі та гинуть люди. Заглиблює у цей світ поеми Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу» імпровізаційна музика Марка Токаря, контрабас якого уміє розмовляти мовою людей.
ПОСЕРЕДИНІ
Влад Креймер (Донецьк) / Оля Михайлюк (Київ)
Підготований спеціально для JUST-IN-BETWEEN перформанс, який осмислює проблему руйнівного тиску інформаційного середовища і намагання особистості йому протистояти. Відрізали море. Захопили землю. Закрили небо. Це журналістські штампи, які набувають зовсім іншої глибини для тебе, який пірнав в це море, ходив по цій землі й садив в неї дерева й квіти — торкався її, дихав цим небом.
КАЗКИ ІЗ СІРОГО БЛОКНОТА
Марк Токар (Львів-Київ)
У власних текстах Марк Токар мислить дуже музично, загортаючи в слова «те, що виконується на інструменті, тільки часами з проілюстованим сенсом». Тексти звучатимуть у авторському виконанні, створюючи, за визначенням самого Марка, «спонтанно ритмізований потік свідомості різними мовами».
Дві незалежні акції з новими учасниками від SИМБІОZу тернопільських поетів, художників та музичних формацій, прем’єра якого відбулася у липні під час лабораторії ARTPOLE.IF
SИМБІОZ
Юлія Іванчук / Наталя Багрій / ZSUF (Тернопіль)
Поєднання поезії, електронної музики та експерементального вокалу. Злиття електронно вироблених, препарованих та синтезованих звуків з мовним мистецтвом. Симбіоз, що базується на опозиції: сила—слабкість, жорсткість—м’якість.
М Л Ь О Р
Альона Макух / Наталя Багрій (Тернопіль) / Олександр Сушинський (Донецьк)
Візуально-електроакустична імпровізація за поезією Олександра Введенського, російського поета абсурду 20-30х. Стан М Л Ь О Р/у — меланхолія, нестача чогось незабутнього, що вкорінено в природі часу. Нестача, через усвідомлення якої прокидаєшся. Це миттєвість, коли усвідомлюєш, що «..навкруги, можливо, Бог». Перформанс є простою маніфестацією того, що творчий акт — це акт антивоєнний, акт єднання, акт, що трансформує свідомість еволюційним шляхом. Це спроба спіймати МЛЬОР, про який ніхто нічого не знає.
Сесія ЛАБОРАТОРІЇ ШУМУ, створеної на базі музичних середовищ Pincet, Хатнєграння і Субпродукт. За словами її куратора Ярослава Качмарського, це занурення у звук та шум у всіх його проявах, використання простору і локації як музичного інструмента та віднайдення гармонії там, де її не мало б бути.
Немає коментарів:
Дописати коментар