Прапор біля будинку

Дуже хочеться, щоб наш прапор завжди нагадував волошкове небо та пшеничне поле, вочевидь протиставляючи це морю сліз і піску в окопах. Бо саме завдяки тим людям, які захищають наш прапор на Сході України, ми сьогодні можемо спокійно жити на мирній території нашої країни…
Сьомого липня 2018 року з ініціативи бійця ДУК Правий Сектор Роман Михайлишин в Гусятині під вікнами будинку в якому народився і виріс боєць, відбувся урочистий ритуал підняття Державного Прапора України.

Шукаємо родичів українських моряків

Центр громадянських свобод шукає контакти родичів українських моряків, які були взяті в полон у Керченській протоці. Зв'яжіться з нами, будь ласка. Ми з партнерами плануємо запустити інформаційну кампанію на підтримку цих родин.

Писати можна мені у приватні повідомлення.

Olexandra Matviychuk

про #InterpolNotForPutin

21 листопада Генасамблея Інтерполу буде обирати нового Президента. Найбільш вірогідно, що ним стане представник Росії, генерал-майор поліції Олександр Прокопчук.

Росія є одним із лідерів у використанні Інтерполу та механізмів “red card” і “diffusion requests” для політичних переслідувань. Саме тому обрання представника Росії на найвищу посаду в Інтерполі означатиме фактичне захоплення цієї організації Росією та іншими авторитарними режимами.

Ми просимо громадські організації до 12:00 СET 19 листопада підписати текст спільного звернення до делегатів країн-учасниць із закликом не допустити обрання представника Росії Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу:

про "Порожні стільці"

Сьогодні на Михайлівській площі ми виставили 100 стільців. На кожному було ім'я людини, що утримується у тюрмах Росії, окупованого Криму чи підвалах ОРДЛО. На деяких значилося "ім'я невідоме". Ми дійсно не знаємо усіх, кого утримують за гратами.

PEN Ukraine мистецьку акцію "Порожні стільці", яка щорічно проводиться по всьому світу, присвятив в Україні саме цим людям. Ми переконані, що людська трагедія не має перетворюватися на суху статистику. І що потрібно за цифрами бачити реальних людей.

Буде Комісія для пошуку зниклих безвісти під час війни

Понад 1500 осіб зникли безвісти за час військового конфлікту в Україні. Такими є дані Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Крім того, залишаються близько тисячі неідентифікованих тіл людей, які вже поховані або досі перебувають у моргах. Для пошуку зниклих в Україні створять спеціальний орган — Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Це одна з переваг Закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти”, про який йшлося під час прес-конференції “Зниклі безвісти під час війни: як Україні їх відшукати?”.

Про війну

Кожного року 8 травня виставляю статтю Євгена Сверстюка, яку колись набирала під його диктовку. Як-то кажуть, нічого ні додати, ні відняти, усе вірно.
"... гниль маскується патріотизмом та спекулює на народних слабостях, пісеньках типу "Выпьем и снова нальем...". В атмосфері нинішнього світу ті рейди в минуле вже виглядають, як глум над народом, якому нічого пообіцяти і більше нічим втішити, як тільки торішнім закривавленим снігом.

про "вєлікую страну"

Подивилася уривок із посланія Путіна. Як країна під його мудрим керівництвом продовжить убивать...убивать...убивать... Ракетному синдрому була присвячена левова частина всього виступу та анімація. Згадала радянський анекдот. В магазин привезли масло, у місті почався двіж, тітка вистояла кількагодинну чергу, але дефіцитний продукт закінчився. Понуро йде додому, раптом чує гуркіт літака. Тітка розправляє плечі та говорить голосом Левітана: “А зато мы вєлікая страна”. Olexandra Matviychuk

про страх

У Росії чергова хвиля ненависті та цькування за твердження, що національна ідея країни "в силе, наглости и хамстве". Мені тут цікава не дискусія про національну ідею. А те, що це прояв банального фізичного насилля, коли навіть ведучий в ефірі кидається із кулаками на запрошених ним гостей. На символічному рівні.

Мова насилля, яку Росія експортує через фабрики тролів тепер і в країни розвиненої демократії, живить загальну атмосферу хаосу та ворожнечі. У такій атмосфері авторитарному режиму легше втриматися.

Заручники війни

Наш спільний проект із надзвичайними Радіо Свобода. Зроблений на основі матеріалів для фільму про полонених Донбасу, який зараз готуємо у форматі віртуальної реальності. Разом із колегами The Farm 51 ми об'їздили та відзняли у технології VR моторошні підвали на звільненій частині Донбасу. І записали розповіді наших героїв,

Про вирішення конфліктів

У цьому семестрі у Стенфорді я взяла курс по вирішенню міжнародних конфліктів. Рано чи пізно ми змусимо Росію говорити із нами про повернення Криму. Ймовірно на той час досі актуальним буде питання Донбасу, і ми сядемо за стіл перемовин, щоб досягти реального мирного договору, поза межами вже укладених Мінських домовленостей.

Я тут звернула увагу на допис Dmitriy Goldyz, що окрім передвиборного сайту putin2018.ru вже обачливо зареєстровані ще кілька доменних імен, включно до putin2030.ru. Тож, ймовірно, говорити доведеться із людиною, яка розпочала цю війну. І я хочу бути готовою і до цього сценарію.

про "ключі Путіна"

я стільки разів чула про "ключі у Путіна" у питанні звільнення політв'язнів, що вирішила нагадати, хто ще має до них прямий доступ.

окремо варто сказати про необхідність координації дій державних органів України, аби у нас з'явилася проактивна, а не тільки реактивна політика. бо так ми просто будемо ходити по колу і чекати милості наступного "Ердогана".

посилання на статтю: http://tyzhden.ua/World/206698

Olexandra Matviychuk

Про багатовимірний простір

ми живемо в якомусь багатовимірному просторі. в якому людям ок - воювати з Росією на Донбасі, і поїхати в Росію до сестри в гості.
"за даними ЗМІ, киянина, учасника АТО на Донбасі Олега Негоду, який наприкінці 2017 року поїхав у Саратов до сестри, затримали у Москві".

Olexandra Matviychuk

Світлина із Всемережжя

Олександра Матвійчук:Спроба узагальнити "позицію Заходу"

Чого нам чекати від міжнародної спільноти в якості рецепту припинення війни в Україні?

Звичайно, що політика окремих країн та загалом міжнародних організацій набагато складніша. Але якщо спробувати узагальнити “позицію Заходу”, то я бачу ситуацію так:

1. Треба чітко розуміти, що перед нами та міжнародною спільнотою стоять різні за амбітністю завдання. Ми прагнемо мати демократичну, заможну та неподільну країну у мирі. Міжнародну спільноту турбує тільки питання “pacification and stabilization” (тобто припинення воєнних дій та стабілізація ситуації). І якщо ці два завдання будуть суперечити один одному на якомусь із етапів врегулювання конфлікту, міжнародна спільнота зробить ставку на друге.

Про дослідження науковців

І от, що я вам скажу. Ми об’їздили вздовж і впоперек ООН, ЄС, РЄ та ОБСЄ на додачу. Але програли на наукових майданчиках, які мають величезний вплив на формування державної політики та громадянської думки в ЄС та США.

Ви тільки гляньте за яким описом ситуації в Україні мають розробляти документи політики для ЄС. Зізнаюся, я була не готова побачити, що до подій 18-20 лютого режим Януковича утримувався від застосування сили до мітингувальників та решту такого роду тверджень.

Європа ляже під Росію?

Дуже ймовірно, що у наступному році з Росії знімуть санкції. І ось вам технологія.

Кремль шантажує Раду Європи погрозами вийти із організації та відмовляється сплачувати внесок в бюджет, допоки йому не повернуть право голосу в ПАРЄ. Завтра політичний комітет ПАРЄ, серед іншого, буде розглядати питання “відновлення діалогу з Росією”. Звичайно, що представники російської делегації запрошені. А до цього Росія та її союзники провели величезну дипломатичну роботу.

Два дописи про війну

Сергій Якимчук

2 листопад о 10:16 · 

с! А-а да, да, здравствуйтє! Да вот я как раз стаю на поштє і сєчяс вам отправлю... Ви хатітє памєнять палучятєля?
Повертаюся, стоїть переді мною доглянутий і чисто одітий, молодий хлопчина років тридцяти, правда вже з явною зайвою вагою, яка вивалюється через його ремінь з боків і на животі, він весь такий діловий з блокнотом - возить передачі заробітчан з Європи... Кажу йому:
- Друже, чому ти ганьбишся і переходиш на російську мову? Чому зраджуєш свою мову і гідність?! Говори українською в Україні...

Записки Ханаса: Про інформаційну безпеку

Записки Ханаса: Про інформаційну безпеку: Шановні колеги та колежанки! Хочу повторити загальновідомі, але маловикористовувані речі. Перестаньте вести інформаційну війну проти себе ...

Підтримай бійців батальону "Батьківщина"

Громадо! Хтось із нас поїхав в зону АТО, а хтось, у скрутні часи, залишився зі своєю родиною. Кожен там, де має і може бути. 

Але пам'ятайте, що навіть знаходячись за сотні кілометрів від зони АТО, ви можете допомогти нашим бійцям.

Віддячте захисникам України простим кліком мишки.

Розкажіть родичам, друзям та цілій країні про те, як ваші земляки боронять нашу державу.

Батальйон "Батьківщина" дякує вам.

Ми переможемо!
Слава Україні!
Батальйон "Батьківщина"

Євромайдан SOS зніматиме ролики про життя ДНР/ЛНР

Євромайдан SOS зніме серію роликів про життя ДНР/ЛНР очима очевидців з числа іноземців

Доки в кулуарах ООН сперечаються про те, чи включати ДНР та ЛНР до переліку терористичних організацій, маємо допомогти зрозуміти звичайним громадянам ЄС, що міститься під вивісками ДНР та ЛНР.

Євромайдан SOS планує зняти серію роликів, з допомогою яких розкаже світу про життя ДНР/ЛНР очима очевидців з числа іноземців. 

Діти і страх війни. Актуальні поради

Національна асоціація шкільних психологів США розробила поради для батьків і вчителів, діти яких живуть в умовах страху війни та тероризму. Дорослі повинні допомогти дітям почуватися в безпеці, коли світ здається дуже небезпечним місцем. Батьки і вчителі мають розуміти, як правильно реагувати на емоційні реакції та стани дітей, серйозність яких варіюється залежно від особистих обставин. Діти, що пережили особисту втрату чи зазнали впливу терористичних актів і військових дій, а також діти військових та працівників служб порятунку та громадської безпеки стають особливо вразливими. Чи зможе дитина подолати травму, а чи залишиться з нею на все життя, залежить від багатьох обставин. Вчителі та вихователі можуть допомогти дитині відновити почуття безпеки, моделюючи спокійну та контрольовану поведінку. Це має вирішальне значення для того, щоб діти мали можливість обговорити свої проблеми та могли відділити реальні страхи від уявних. Також важливо обмежити «порції» травматичної інформації зі ЗМІ.