5 жовтня на базі міжнародної бізнес-школи Nikland відбулися дебати «Українські реалії жінки-керівника». Аудиторія слухала доповіді фахівців «За» і «Проти» і потім брала участь у обговоренні.
Позицію «Проти» представив Геннадій Балашов, засновник «Школи політичної психології», автор психоаналізу перших осіб держави (В.Януковича, Ю.Тимошенко та ін.), депутат Верховної Ради ІІІ скликання (1998-2002 рр.).
Позицію «За» представила Тамара Марценюк, соціолог, дослідниця гендерних питань, к. соц. н., доцент кафедри соціології НаУКМА.
Позицію «Проти» представив Геннадій Балашов, засновник «Школи політичної психології», автор психоаналізу перших осіб держави (В.Януковича, Ю.Тимошенко та ін.), депутат Верховної Ради ІІІ скликання (1998-2002 рр.).
Позицію «За» представила Тамара Марценюк, соціолог, дослідниця гендерних питань, к. соц. н., доцент кафедри соціології НаУКМА.
Геннадій Балашов, критикуючи явище жіночого лідерства, спирався на такі тези:
- Еволюційний чинник: жінка не схильна до експансії, захоплення нових територій і творення нового. Від природи у чоловіків розвинуті дух суперництва, стратегічне мислення, потяг до мисливства – це важливі для управління риси. Жінка ж еволюційно спрямована на збереження і контроль ресурсів команди.
- Біохімічний чинник: об’єктивні дані свідчать, що чоловіки переважають на керівних посадах і займають лідерські позиції у різних сферах мистецтва і науки. Жінки-керівники мають певні гормональні особливості, зумовлені впливом тестостерону на соціальне домінування.
- Психоемоційний чинник: здатність витримувати значні психологічні навантаження у жінок нижча порівняно з чоловіками.
Тамара Марценюк, обстоює жіноче лідерство і пропонує такі аргументи:
- Соціальна справедливість, рівні права і можливості жінок і чоловіків у публічній і приватній сферах (подвійне робоче навантаження на жінок, пов’язане з хатньою роботою, гендерний розрив в оплаті праці).
- Національні і міжнародні зобов’язання української держави у сфері забезпечення гендерної рівності, які слід використовувати (держава повинна допомагати жінкам у догляді за дітьми, неприпустимість дискримінації за ознакою материнства чи сімейного стану жінки).
- Інноваційні підходи та нові можливості у бізнесі шляхом інтеграції жінок (гнучкий графік роботи для матерів, досвід кращих роботодавців).
Однією із об’єктивних перешкод на шляху до гендерної рівності в Україні Генндай Балашов вважає низький рівень життя. В умовах кризи є потреба у проривних підходах і їх можуть забезпечити лише чоловіки, а жінкам як консервативніші партнери охоронятимуть здобуте.
Проте жінки-лідери в Україні вже давно стали фактом. Цікаво, що думка аудиторії все ж схиляється до того, що жінкам в Україні жити важче, ніж чоловікам, що жінки почувають себе менш рівноправно, наприклад, у діловому середовищі.
Немає коментарів:
Дописати коментар